29 серпня – День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави.

Це день глибокої шани й вдячності тим, хто став на захист України та заплатив за її свободу найвищу ціну – власним життям. Вони захищали не лише землю. Вони боролися за право українців бути вільними, говорити рідною мовою, виховувати дітей на своїй землі, самим визначати майбутнє своєї держави.

Серед загиблих – військовослужбовці, добровольці, медики, волонтери, представники різних професій і поколінь. У кожного була своя історія, родина, мрії, плани на майбутнє. Та коли Україна опинилася перед загрозою, вони зробили свій вибір – стати на її захист.

Їхня мужність стала щитом України. Їхня жертовність– частиною нашої історії. Їхня пам’ять – нашою відповідальністю.

Сьогодні ми схиляємо голови перед кожним Героєм, який не повернувся з війни. Пам’ятаємо тих, чиї імена знаємо, і тих, про кого, можливо, ніколи не дізнаємося. Пам’ятаємо матерів і батьків, які втратили дітей, дружин і чоловіків, дітей, які чекали на повернення своїх батьків. Їхній біль неможливо виміряти словами.

Наш обов’язок – не дозволити стерти цю пам’ять. Розповідати про Героїв наступним поколінням, берегти правду про їхній подвиг і щодня робити все можливе для сильної, вільної та незалежної України.

Ми живемо – бо вони боролися. Ми говоримо про майбутнє – бо вони віддали своє життя за право України мати це майбутнє.

Нехай пам’ять про загиблих Захисників і Захисниць України назавжди живе в наших серцях. Нехай їхня мужність буде прикладом для наступних поколінь, а їхня мрія про вільну Україну неодмінно стане реальністю.

Вічна пам’ять і слава Героям України!

Слава тим, хто захищав і захищає Україну!

Слава Україні!